Чи кличний відмінок уживають однаково в українській і польській?

Здебільшого так: Pani Olgo, Panie Tarasie звучать подібно до пані Ольго, пане Тарасе. Але у вільній розмові поляки часто кличуть самим іменем у називному відмінку: Ola, chodź!

Чи «uczyć się» і «studiować» означають те саме?

Ні. Uczyć się – це будь-яке навчання, наприклад uczę się polskiego. Studiować кажемо про навчання у виші: studiuję informatykę na politechnice.

Які з цих помилок варто виправити першими?

Ті, що змінюють зміст або звучать нечемно: форму pan/pani, „mam iść” замість „muszę iść” і фальшивих друзів на роботі й в установі. Наголос і закінчення виправляй паралельно, крок за кроком.

Найчастіші помилки україномовних у польській – погано й добре

Відмінки – де українська підказує хибно

Українська має ті самі сім відмінків, що й польська, разом із кличним, тому більшість закінчень приходить природно. Помилки виникають у кількох конструкціях, у яких польська вимагає іншого відмінка. Загальні відмінності між мовами описуємо в посібнику для україномовних.

Відмінки – типові помилки
Погано	Добре	Чому
Jestem kierowca.	Jestem kierowcą.	Після „jestem, jesteś…” іменник стоїть в орудному відмінку.
Moja żona jest lekarka.	Moja żona jest lekarką.	Те саме правило для іменників жіночого роду.
Nie mam paszport.	Nie mam paszportu.	Після заперечного дієслова знахідний відмінок змінюється на родовий.
Nie lubię kawa.	Nie lubię kawy.	Те саме правило: „lubię kawę”, але „nie lubię kawy”.
Mnie zowią Olena.	Mam na imię Olena. / Nazywam się Olena Kowal.	Мене звати перекладаємо конструкцією з „mieć” або „nazywać się”.

Дієслова, які сполучаються інакше, ніж українською

Ці сполучення треба запам’ятати цілком, бо український відповідник веде до іншої конструкції.

Керування дієслів – польська й українська
Погано (калька з української)	Добре	Українською
Dzwonię mamie.	Dzwonię do mamy.	дзвоню мамі
Zapytam u szefa.	Zapytam szefa.	запитаю в начальника
Uczę się polską gramatykę.	Uczę się polskiej gramatyki.	вчу польську граматику
Śledzę za wiadomościami.	Śledzę wiadomości.	стежу за новинами
Przyjąłem decyzję.	Podjąłem decyzję.	прийняв рішення

Минулий час, майбутній час і „mam iść”

У польському минулому часі закінчення дієслова вказує на особу, тому займенника зазвичай не вживають. Українською особу вказує лише займенник – звідси помилка „ja pracował”.

Минулий час – типові помилки
Погано	Добре	Чому
Ja pracował w magazynie.	Pracowałem w magazynie.	Закінчення -em означає „я” (чоловік).
Ja wczoraj była u lekarza.	Wczoraj byłam u lekarza.	Закінчення -am означає „я” (жінка).
Wy już byli w urzędzie?	Byliście już w urzędzie?	Закінчення -ście означає „ви”.

Від дієслів недоконаного виду польська не утворює простого майбутнього часу типу „працюватиму”: кажемо będę pracować (або będę pracował). Просту форму мають лише дієслова доконаного виду: zrobię, zadzwonię. Найчастіші кальки префіксів виглядають так:

Вид і майбутній час – кальки з української
Погано	Добре	Чому
Podzwonię do ciebie wieczorem.	Zadzwonię do ciebie wieczorem.	Пара – dzwonić – zadzwonić (дзвонити – подзвонити).
W sobotę przybiorę mieszkanie.	W sobotę posprzątam mieszkanie.	Przybrać означає «прикрасити»; прибрати – це posprzątać.
Wieczorem patrzę telewizor.	Wieczorem oglądam telewizję.	Телевізор, фільм, матч oglądamy.
Jutro będę zadzwonić.	Jutro zadzwonię.	„Będę” сполучається лише з дієсловом недоконаного виду.

„Mam iść” – це не „muszę iść”. Українське «я маю йти» означає „muszę iść”. Польською mam iść означає, що хтось мені це доручив або так домовлено: Szef powiedział, że mam iść do magazynu. Коли говориш про власну необхідність, вживай muszę: Muszę już iść, bo zaczynam zmianę.

Наголос – сталий, але пересувається із закінченням

У польській наголос падає зазвичай на передостанній склад, а коли слово отримує довше закінчення, наголос пересувається разом із ним. Українською наголос рухомий, і в подібних словах він часто стоїть в іншому місці.

Наголос – українська звичка й польська норма
Слово	Наголос як українською	Польською
kalendarz	kalenDARZ (календАр)	kaLENdarz
magazyn	magaZYN (магазИн)	maGAzyn
aparat	apaRAT (апарАт)	aPArat
problem	proBLEM (проблЕма)	PROblem
dokument – dokumentu – dokumentami	dokuMENT в усіх формах	doKUment – dokuMENtu – dokumenTAmi

Винятки з правила – це передусім форми з -śmy, -ście (BYłyście, pracoWAliśmy) та умовний спосіб (zroBIłabym).

Рід іменників і чоловічоособова форма

Частина польських іменників має інший рід, ніж українські відповідники, тому прикметник і займенник отримують хибне закінчення. Рід перевіряй у словнику разом із новим словом.

Рід – типові помилки
Погано	Добре	Чому
Ta system jest nowa.	Ten system jest nowy.	System – чоловічий рід (система – жіночий).
Zainstalowałem nową program.	Zainstalowałem nowy program.	Program – чоловічий рід (програма – жіночий).
Zdobył złotą medal.	Zdobył złoty medal.	Medal – чоловічий рід (медаль – жіночий).
Usiądźmy w tej cieni.	Usiądźmy w tym cieniu.	Cień – чоловічий рід (тінь – жіночий).
Byliśmy w muzeumie.	Byliśmy w muzeum.	Muzeum – середнього роду і в однині не відмінюється.
Mój urodziny są w maju.	Moje urodziny są w maju.	Urodziny мають лише множину (день народження – однина).

Новим є чоловічоособова форма: коли йдеться про групу, у якій є бодай один чоловік, дієслово, прикметник, займенник і числівник мають окремі форми.

Чоловічоособова форма – типові помилки
Погано	Добре
Moi sąsiedzi były bardzo miłe.	Moi sąsiedzi byli bardzo mili.
Trzy pracownicy są na urlopie.	Trzech pracowników jest na urlopie.
Te kierowcy jadą do Niemiec.	Ci kierowcy jadą do Niemiec.

Прийменники – кальки, що звучать чужо

Прийменники, перекладені дослівно з української, змінюють зміст або звучать неприродно. Найчастіше їх чути, коли йдеться про роботу й час.

Прийменники – типові помилки
Погано	Добре	Чому
Rano idę na pracę.	Rano idę do pracy.	Польською: do pracy, w pracy.
Pracuję z poniedziałku po piątek.	Pracuję od poniedziałku do piątku.	Проміжок часу: od… do….
Przyjadę przez tydzień.	Przyjadę za tydzień.	Через тиждень – це za tydzień; przez tydzień – це «протягом тижня».
Studiuję w politechnice.	Studiuję na politechnice.	Вищі навчальні заклади сполучаються з na.
Po weekendach pracuję.	W weekendy pracuję.	Повторюваний час: w + знахідний відмінок.
Idę za zakupami.	Idę na zakupy.	Мета виходу: na zakupy, na spacer.

Вимова: g і h, rz, ś і sz

Найпомітнішим слідом української є вимова польського g як українського г. Кілька інших звуків також варто тренувати на парах слів.

g – це українське ґ: gazeta, góra, Gdańsk. Пара для тренування: gol (гол) і hol (хол, коридор).
rz читаємо як ż, а не як «р» + «ж»: rzeka, morze, Rzeszów.
ś і sz розрізняють слова: wieś (село) і wiesz (знаєш), Kasia (ім’я) і kasza (каша).
ą і ę – носові: są, ręka, będę.
y і i відповідають українським и та і – це полегшення, яким варто користуватися: syn, sito.

Ввічлива форма: pan і pani з 3-ю особою

Українською до незнайомої людини кажуть «Ви» з дієсловом у 2-й особі множини, навіть разом із «пане» чи «пані». Польською pan і pani сполучаються з дієсловом у 3-й особі однини.

Ввічлива форма – типові помилки
Погано	Добре
Pani, wy znacie adres urzędu?	Czy pani zna adres urzędu?
Panie, wy możecie to podpisać?	Czy może pan to podpisać?
Co wy polecacie? (до офіціанта)	Co pan poleca?

Як позбутися цих помилок

Помилки з цієї сторінки часто залишаються на роки, бо поляки й так розуміють, що ти хочеш сказати. Тому їх треба вловлювати свідомо.

Щотижня обери одну таблицю й щодня складай п’ять речень про свою роботу чи родину з її правилом.
Записуй короткі висловлювання й перевіряй у них g, наголос і закінчення минулого часу.
Пиши короткі повідомлення польською й проси виправлень – відмінки та прийменники найлегше побачити в тексті.
Перед іспитом подивись, як іспит B1 перевіряє граматику, і переглянь найчастіші помилки на іспиті B1.

Слова, подібні до українських, але з іншим значенням, – такі як umowa, urząd чи zaraz – ми зібрали в таблицях польсько-українських фальшивих друзів.

На пробному уроці викладач вкаже, які з цих помилок з’являються в тебе, – граматику пояснить польською, англійською, російською або іспанською мовою.

Найчастіші помилки в польській у тих, хто говорить українською